Індекс рубрикатора НБУВ: Р45

Рубрики:

Хірургія

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виведено та математично обгрунтовано скорочені формули розрахунку найважливіших параметрів напівциліндричної остеотомії. Визначено важливість пріоритету малих радіусів напівциліндра, та зміщення центра його латерально (що сприяє кращим умовам зростання кісткових фрагментів), доцільність обмеження корекції кута деформації інтервалом 6 - 18° (для кутів деформації більших за 18° показано двосегментну стегново-гомілкову корекцію). Наведені біомеханічні висновки перевірено на 218 оперативних втручаннях з отриманням у середньому 90 % добрих віддалених результатів.

Висвітлено загальні принципи побудови науково-обгрунтованої Програми фізичної реабілітації пацієнтів, що перенесли оперативне лікування з приводу пошкодження зв'язочного апарата колінного суглоба (за матеріалами наукової літератури та власними розробками).

Отражены общие принципы построения научно-обоснованной Программы физической реабилитации пациентов, перенесших оперативное лечение по поводу повреждения связочного аппарата коленного сустава (по материалам научной литературы и собственным разработкам).

In article general principles of construction of scientific-grounded Program of physical rehabilitation of the patients carrying efficient medical treatment concerning the damage of knee ligaments vehicle of knee-joint are reflected (on materials of scientific literature and own developments).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.280.40

Рубрики:

Дистрофічні процеси

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.1

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення кульшового суглоба і стегна

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.865.4

Рубрики:

Хірургічна патологія колінного суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.4

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення колінного суглобу і гомілки

Шифр НБУВ: Ж70142 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.54-5

Рубрики:

Пошкодження колінного суглоба

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено антропометричні критерії ріст/гомілка, довжина тулуба/нижня кінцівка, довжина тулуба/гомілка у хворих з диспластичними деформаціями нижніх кінцівок "варус - вальгус". Проведено аналіз антропометричних параметрів у 27-ми хворих з варусною і у 28-ми - з вальгусною деформацією. Достовірно визначено, що конституціональні антропометричні особливості пацієнтів є одним зі спадково схильних факторів у розвитку диспластичних фронтальних деформацій, руйнування суглоба з подальшою інвалідизацією хворих.

Детально описано характеристики рентгенологічних критеріїв феморо-пателярного зчленування колінного суглоба на фасній, профільній і аксіальній рентгенографічних проекціях за умов норми і за патологічних станів.

Визначення локалізації та вираженості ушкоджень суглобового хряща (СХ) за допомогою спіральної комп'ютерної томографічної артрографії у 21-го хворого після травми колінного суглоба (КС) за нормальної рентгенографічної картини показало, що ушкодження СХ часто супроводжує ушкодження менісків КС та не діагностується рентгенографічно: найчастіше зміни локалізуються в медіальних відділах КС; для пацієнтів з негативними результатами рентгенологічного обстеження найхарактернішими є ушкодження СХ 2А ступеня; КТ-артрографія - один з найбільш інформативних методів додаткового дослідження під час діагностики ушкодження СХ.

За допомогою математичного моделювання відкрито особливості силових відношень, які складаються за умов варусної деформації колінного суглоба. Визначено характер змін навантаження латерального та медіального виростків залежно від величини кута варусної деформації колінного суглоба. На підставі проведених досліджень розроблено кінцево-елементну модель колінного суглоба, яка дозволила промоделювати вплив варусної та вальгусної деформацій на розподіл навантажень в суглобі.

Концепція про Захворювання суглобів, обумовлених спадковою схильністю, побудована в ІПХС ім. проф. М. І. Ситенка, дозволила по-новому подивитися на патологію менісків колінного суглоба (КС). Пошкодження менісків зумовлене будовою самого меніска (диск, напівдиск, інфантильний меніск) і КС (варусна деформація, вальгусна деформація, дисплазія ФПС). Неврахування деформації КС у фронтальній площині - найбільш часта помилка у разі втручань на менісках, що приводить до несприятливих результатів після меніскектомії. В усіх випадках пошкодження менісків КС слід припускати можливість фронтальних деформацій на рівні КС і, відповідно, виконувати в положенні стоячи рентгенографію КС у прямій проекції. У всіх випадках поєднання пошкодження менісків з варусною або вальгусною деформаціями втручання на меніску приводить до прогресування деформації і розвитку артрозу. Поєднання пошкодження менісків і фронтальних деформацій є показанням до виконання коригуючих остеотомій. Оптимальним варіантом є виконання високої напівциліндрової остеотомії з керованим остеосинтезом стрижневим апаратом. Така технологія дозволяє проводити докорекцію осі кінцівки в післяопераційному періоді.

Мета роботи - обгрунтувати необхідність виконання латерального релізу наколінка, показати ефективність зазначеного хірургічного втручання та визначити показання до зміцнення медіального відділу стегново-наколінкового зчленування (СНЗ). На підставі проведеного дослідження зроблено висновок, що для ушивання медіального відділу СНЗ є свої показання - плоский або випуклий блок стегнової кістки. Невелику кількість спостережень пояснено рідкою зустрічальністю патології. Проведені дослідження підтвердили превалювання дії "правила вальгуса" у зчленуванні. Вплив на "тягу" цих сил можливий тільки за умов виконання латерального релізу.

Уделено внимание вопросам диагностики с построением алгоритмизированной диагностичной системы, которая обеспечивает распознание и определение диспластичних признаков - симптомов - синдромов и ее следствий (разрушений, реактивных изменений) независимо от особенностей диспластичних аномалий, возраста, пола и особенностей течения заболевания. Для построения интегрального диагноза больного предусмотрена количественно-качественная характеристика основных рентгенологических признаков. Определена роль магнитно-резонансной томографии в условиях диспластической патологии коленного сустава. Приведены результаты биомеханических исследований, которые имеют отношение к диагностике и лечебной тактике, а также биохимических исследований, которые определяют особенности динамики реактивных процессов и их диагностики. Изложены вопросы хирургической и консервативной тактики. Особое значение уделено профилактическому направлению - хирургическим вмешательствам, которые выполняются на квазипатической стадии заболевания и предупреждают риск развития диспластического артроза. Освещены вопросы инъекционной внутрисуставной противовоспалительной (дипроспан) и хондропротекторной терапии, и ее роль в устранении реактивных воспалительно-дистрофических изменений в суставе. Сделаны прогнозирования, которые в условиях заболевания суставов, обусловленных наследственной предрасположенностью, получают принципиально новые перспективы и новое звучание.

Разработан новый диагностический критерий - индекс патологии коленного сустава, применение которого позволяет оптимизировать диагностический процесс и дает возможность избежать ошибок при планировании хирургического лечения. Разработана прогностическая модель формирования гонартроза на основе дискриминантного анализа, позволяющая достичь максимальной точности в диагностике стадии артроза или возможности его возникновения в ближайшее время.

Проведен анализ остеосинтеза костных фрагментов бедренной и большеберцовой костей после 570-ти околосуставных корригирующих остеотомий с тремя видами остеосинтеза - кортикальным, накостным и аппаратным (спицевой, стержневой). Полученные результаты свидетельствуют о наибольшей эффективности с наименьшим процентом осложнений аппаратного стержневого остеосинтеза. Предложено считать аппаратный стержневой остеосинтез одним из наименее травматичных и наиболее оптимальных при проведении корригирующих остеотомий в области коленного сустава.

Розглянуті питання післяопераційної реабілітації хворих із диспластичними деформаціями колінного суглоба (пластика зв'язок, транспозиція горбистості великогомілкової кістки, коригувальна кісткова пластика блоку стегнової кістки, пластика надколінка тощо). Комплексне використання засобів фізичної реабілітації, масажу та фізіотерапії є одним з найважливіших принципів відновного лікування таких хворих. Фізична реабілітація (лікувальна фізкультура) впливає на різні системи організму, у тому числі безпосередньо на м'язи, що оточують колінний суглоб, зв'язковий апарат надколінка, дозволяє відновити силу, швидкість, витривалість. Вправи лікувальної фізкультури впливають на організм людини через ней-рорефлекторний і нейрогуморальний механізм дії. Правильно підібраний у часі та обгрунтований щодо дії комплекс лікувальної фізкультури дозволяє уникнути післяопераційних ускладнень та повернути повну працездатність. Лікувальний масаж є важливою ланкою у відновному лікуванні після реконструктивних операцій розгинального апарату колінного суглоба, причому на всіх етапах реабілітації. У механізмі дії лікувального масажу на організм хворої людини провідна роль відводиться трьом чинникам: нейрорефлекторному, нейрогуморальному й механічному. При призначенні масажу слід керуватися фізичним станом пацієнта та брати до уваги загальний перебіг відновлення, враховуючи показання та протипоказання для проведення тих чи інших масажних процедур. Фізіотерапії відводиться значна роль у комплексному лікуванні хворих після операції на колінному суглобі. Фізіотерапевтичні процедури впливають на відновлення репаративних процесів у хрящовій тканині колінного суглоба, крово- та лімфообіг, тонус судин, процеси мікроциркуляції в тканинах, чинять протибольову, протизапальну, десенсибілізуючу, регенеративну дії. Комплексне використання засобів фізичної реабілітації (лікувальної фізичної культури, лікувального масажу, фізіотерапії, гідрокінезотерапії й механотерапії) дозволяє в повному обсязі відновити опорну й рухову функцію, а також професійну придатність.

Представлено результати застосування програми фізичної реабілітації (терапії) хворих на остеохондроз шийно-грудного відділу хребта. Мета роботи - науково обгрунтувати, розробити й оцінити ефективність програми фізичної реабілітації хворих на остеохондроз шийно-грудного відділу хребта. Медико-біологічні, інструментальні, апаратні, лікарсько-педагогічні спостереження, оцінка рухових функцій, проведення проб і тестів, методи математичної статистики. В основу дослідження покладено клініко-функціональне обстеження 57 пацієнтів з остеохондрозом шийно-грудного відділу хребта, яким проводилися реабілітаційні заходи з використанням діагностично-лікувальних тренажерів "David". Висновки: встановлено, що застосування програми фізичної терапії, яка включала комплекс механотерапії (розроблений на програмному забезпеченні DavidSpineConcept) та класичний масаж, сприяло позитивній динаміці клінічних проявів захворювання, нормалізації функціонального стану серцево-судинної системи.

Цель работы - изучить эффективность применения физической терапии в комплексном лечении больных с деформирующим коксартрозом 2 - 3 степени. Проведен сравнительный анализ применения традиционной базисной медикаментозной терапии и комплексной медикаментозной и физической терапии на протяжении 2 месяцев у 30 пациентов (основной и контрольной групп) с коксартрозом 2 - 3 степени, ункциональной недостаточностью (ФН) 2 степени с использованием гониометрии, визуальной аналоговой шкалы боли (ВАШ), индекса Лекена. Результаты анализа показателей гониометрии, индексов ВАШ и Лейкена показал со статистической достоверностью преимущество применения физической терапии в комплексном восстановительном лечении пациентов с коксартрозом 2 - 3 степени, которое выразилось в улучшении динамической функции тазобедренного сустава. Выводы: разработана и внедрена в практику программа физической терапии пациентов с коксартрозом 2 - 3 степени, включающая комплекс идеомоторных упражнений, постизометрическую релаксацию мышц, гимнастические упражнения со снарядами и предметами, упражнения на координацию движений, дыхательные, упражнения с гравитационным отягощением, упражнения на блочных тренажерах и велотренажере, а также самостоятельные занятия дома.